Укроборонпром после реформы: что останется от концерна. Интервью …

Должен знать

Укроборонпром после реформы: что останется от концерна. Интервью …

Укроборонпром готується до змін. Щоб запустити реформу головного оборонного концерну країни, яку ініціювала ще команда Айвараса Абрамавічуса, залишилося ухвалити один законопроєкт. Щоправда, реалізовуватимуть її вже інші люди.
Ще до того, як пішов Абрамавічус, у вертикаль управління ОПК вклинилося новостворене Міністерство управління стратегічними галузями промисловості. А сам Укроборонпром з грудня минулого року очолив Юрій Гусєв.
В інтерв’ю Гусєва для LIGA.net читайте, яким буде Укроборонпром після реформи і хто ним керуватиме, кому дістануться авіаційні підприємства країни і що чекає на Мотор Січ. 
Частину відповідей ми отримали письмово під час погодження інтерв’ю.

Про нову наглядову раду 

— Після призначення на посаду у грудні 2020 року ви заявили, що до кінця 2021 року Укроборонпром припинить існування. Днями в концерну з’явилась нова наглядова рада, новий сайт. Навіщо?
Я говорив про те, що Укроборонпром буде трансформований в сучасні холдингові структури – групи компаній, які спрямують свої зусилля на впровадження корпоративної системи управління, антикорупційної політики та багатьох інших важливих речей. І це буде реалізовано вже у 2021 році. 
Зараз ми – на фінішній прямій ухвалення закону №3822, який має стати базою для реалізації цієї реформи. 
Новий сайт спрямований на те, щоб інформувати суспільство про те, що відбувається в Укроборонпромі, і міжнародних партнерів, які активно цікавляться розвитком оборонно-промислового комплексу України. Після забезпечення трансформації холдингу, сайт адаптують під рішення, які будуть прийняті. 

— А як щодо наглядової ради? 
Наглядова рада дуже потрібна, оскільки реформа, яку доручив провести президент, без її рішень – неможлива.  
Володимир Горбулін, який до цього очолював орган управління, нещодавно пішов з посади – він послався на те, що за станом здоров’я не може брати участь у засіданнях. Я йому дуже вдячний за майже шість місяців спільної роботи, він знакова людина для сектору безпеки та оборони. 
Президент вивів його зі складу, натомість ввів трьох нових членів – громадян України Тимофія Милованова, Олександра Носова та Ростислава Шурму.
— У цих призначеннях видно конкретне посилення Офісу президента. Скажімо, Тимофій Милованов – радник голови ОП Андрія Єрмака. А можете пояснити призначення Ростислава Шурми?
Він – промисловець, керував Запоріжсталлю. Професійне середовище, наскільки мені відомо, високої думки про нього, він вивів підприємство на добрий виробничий рівень. Я думаю, це те, що сьогодні дуже необхідно багатьом підприємства оборонно-промислового комплексу. Його позиція в наглядовій раді повинна посилити позицію формування майбутніх стратегій. За моїм переконанням, оборонно-промисловий комплекс має стати драйвером розвитку промисловості України.
— Закуповувати у Запоріжсталі нічого не збираєтесь?
Ні, не плануємо.
Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное
— 20 травня підприємство УОП «Спецтехноекспорт» уклало договір з підрозділом Київської школи економіки (КШЕ) про проведення ринкових досліджень вартістю майже 1,7 млн грн. Це відбулося за день до введення голови КШЕ Тимофія Милованова до складу наглядової ради «Укроборонпрому». Що це за дослідження, чому така ціна та лише один учасник на торгах?
Країні потрібна стратегія розвитку військово-технічного співробітництва, щоб ми бачили перспективні ринки, де та як нам треба посилювати свої позиції. Я вдячний Тимофію, що він погодився зробити цей аналіз для нас безкоштовно. 
Договір на закупівлю розірвано. Зараз ми проводимо перевірку того, чи було порушення законодавства під час укладання цього договору у Спецтехноекспорті. 
За моєю пропозицією, в Офісі генпрокурора створили міжвідомчу групу, яка досліджує порушення законодавства і зловживання в Укроборонпромі. Ми будемо ініціювати багато інших питань, де в окремих випадках підприємства доводили до банкрутства, і за це мають люди понести покарання. Тому ми відкриті до роботи з правоохоронцями, щоб рухатись вперед з нульовою толерантністю до корупції.
— А як часто ви спілкуєтеся зі членами наглядової ради?
З Тимофієм Миловановим ми знайомі, починаючи з 2014 року. Ми створили групу в одному з месенджерів і обмінюємося інформацією, як от вчора під час презентації нового сайту. 

Присоединяйтесь к Instagram LIGA.net – здесь только то, о чем вы не можете не знать

Що стримує корпоратизацію Укроборонпрому

— Що станеться з наглядовою радою після повної трансформації Укроборонпрому в систему холдингів? Вона зникне?
У новому акціонерному товаристві з робочою назвою «Оборонні системи України» – кінцеву назву має затвердити уряд, зараз ми працюємо над новим брендом – буде нова наглядова рада, яка складатиметься з представників держави та незалежних членів. Принаймні так прописано в законопроєкті до другого читання. 

— А коли власне парламент ухвалить закон в цілому? 
Очікуємо, що впродовж двох-трьох тижнів Рада розгляне [законопроєкт №3822 у цілому]. Я сьогодні (3 червня. – Ред.) говорив про це з керівником профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем. Засідання комітету вже було, і на засіданні проєкт до другого читання підтримали одноголосно.

— Довкола чого були основні баталії? 
Перше читання відбулося 29 січня. До другого читання надійшло більше тисячі правок. І комітет, і робоча група їх опрацьовували. 

— Перед вашим призначенням у грудні через різне бачення закону і не тільки був конфлікт між командою Укроборонпрому та Міністерством стратегічних галузей промисловості. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович тоді зазначив, що між органами 10% неспівпадіння. Скільки його зараз? 
Ми працюємо в одній команді президента Зеленського, можемо дискутувати про різні речі. Однак у президента відбулося кілька нарад, присвячених реформі оборонно-промислового комплексу, де ми обговорили всі питання, що мали різночитання. Зараз маємо чітке бачення, як має бути реалізована реформа. 
— Тобто, 100% співпадіння?
Я відповів на ваше запитання, оцінюйте, як хочете.
Читайте також: Большая война за будущее украинской оборонки. Что означает смена главы Укроборонпрома

Про кадрові перестановки 

— Нещодавно з Укроборонпрому звільнили Мустафу Найєма. Це якось пов’язане зі справою напівдержавного підприємства «Меридіан» імені Сергія Корольова? У березні приватний акціонер звинуватив Найєма в тиску та вимаганні грошей. 
Я не коментую звільнення Мустафи Найєма чи інших працівників. Ми дійсно оптимізували структуру і чисельність кадрового складу Укроборонпрому на 10%, і зараз працюємо над тим, щоб бути ефективними відносно тих підприємств, які зараз входять до концерну. 
Жодне з цих звільнень я не коментую.
Читайте детальніше: Золотой Меридиан Укроборонпрома. Вадим Гриб против Мустафы Найема. В игре НАБУ и СБУ
— Все ж цікаво, це була ваша ініціатива чи ні.
Я це не коментую. 
— У квітні ви також змінили керівництво на низці підприємств, зокрема на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (ХДАВП), Зоря-Машпроекті, Херсонському заводі «Паллада». З чим пов’язані ці кадрові перестановки?
У кожного керівника підприємства Укроборонпрому є показники ефективності. Їх невиконання – це перша причина до звільнення. Ми активно шукаємо талановитих керівників, які готові приходити та підсилювати команду. 
Маємо позитивні результати перших чотирьох місяців роботи концерну. На 20% зросло виробництво, на 2,4 рази збільшились суми контрактів, підписаних для експорту нашої продукції, минулого року у понад два рази зріс прибуток Укроборонпрому.
 

Подписывайтесь на рассылки LIGA.net – только главное в вашей почте

Хто контролюватиме оборонні підприємства після реформи

— Представники Мінстратегпрому будуть входити до наглядових рад холдингових компаній після корпоратизації?
З того, що ми обговорювали на засіданні комітету, Мінстратегпром надаватиме на розгляд уряду пропозиції щодо членів наглядових рад, і уряд буде приймати рішення. 
— Ще у когось будуть такі повноваження?
Представників держави пропонується призначати саме за поданням Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та рішенням уряду. 
 — А незалежних членів?
Незалежні члени долучаються до складу Наглядової ради за результатами конкурсного відбору. Той проводитимуть відповідно до порядку відбору незалежних членів Наглядової ради особливо важливого для економіки підприємства, товариства, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Незалежними членами Наглядової ради можуть бути винятково громадяни України, які відповідають вимогам до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, визначеним законодавством.
 — Хто обиратиме генерального директора для компанії-правонаступника? 
Гендиректор обираєтиметься Наглядовою радою. Вона ж займатиметься питанням його зарплати та звільнення.
— А керівників для кожного з підприємств холдингових компаній? Кому вони підпорядковуватимуться?
Їх обиратиме керівна компанія, яка відповідатиме за кадрову політику, ухвалення стратегій, визначення цілей, контроль ефективності.
— Як вони працюватимуть, поки не оберуть наглядову раду? Скільки часу взагалі дається на її обрання?
Стара Наглядова рада зберігає свої повноваження до створення нової. Наразі строк її повноважень становить 5 років. Згідно з законопроєктом № 3822 – три роки.
 — Хто формуватиме та затверджуватиме статути підприємств, холдингових компаній?
Статут нової компанії затверджує Кабмін, статути об’єднань і окремих підприємств – керівна компанія.

 — Іноземцям дозволять бути членами наглядових рад оборонних підприємств? 
Це питання має вирішити Верховна Рада. Були дискусії з цього приводу на засіданні профільного комітету. Ми чекаємо, яким буде кінцеве рішення парламенту.
— Зараз складається враження, що реформа наглядових рад в Україні певною мірою згортається, зокрема судячи із ситуації із Нафтогазом, Укргідроенерго. Не бачите у цьому небезпеки для трансформації Укроборонпрому? 
Я не дозволяв би собі оцінок про згортання корпоративних реформ. Зараз сформовані наглядові ради в багатьох підприємств. Питання кадрового призначення Юрія Вітренка в Нафтогаз багато разів коментувалось, зокрема президентом.  
Повірте, я це знаю точно, у президента є і бажання, і політична воля реалізувати реформу Укроборонпрому, і ми зараз активно працюємо над тим, щоб вона призвела до збільшення ефективності оборонного комплексу, у першу чергу для збройних сил України. 
— Скільки часу знадобиться на те, щоб провести корпоративну реформу? 
За нашими розрахунками, близько шести місяців. 
 — Умовні «Оборонні системи України» стануть правонаступником УОП. Це означає що стара юрособа ліквідується, чи буде перейменована?
Це буде юридична процедура перетворення однієї юрособи на іншу зі збереженням усіх зобов’язань щодо персоналу, збереженням процесів тощо.
— Що буде з боргами Укроборонпрому? 
Ми не маємо наміру відмовлятися від своїх боргів і будемо їх виплачувати. Це питання нашої доброчесності, прозорості, довіри до нас і репутації.
 — Яка доля спецекспортерів?
Вони мають забезпечувати замовлення підприємствам оборонно-промислового комплексу. Ми переконані, що на перехідний етап вони залишаться (якщо це погодить уряд) в структурі Укроборонпрому, який стане Оборонними системами України (попередня назва. – Ред.). А надалі галузеві бізнес-одиниці будуть створювати свої Торгові доми, які забезпечуватимуть маркетинг та зовнішньоекономічну діяльність. 
 — Тобто, в авіакосмічного холдингу буде свій спецекспортер?
Оскільки ми не будемо займатися побудовою корпоративної структури окремого авіакосмічного об’єднання, це питання вирішуватиме не нам.
 Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес новости

Державна авіакомпанія та добудова «Мрії» 

— Після завершення реформи Укроборонпрому, компанія продовжить впливати на Антонов?
У цільовій моделі реформи передбачено, що після реформи буде дві групи компаній. Антонов увійде до групи Аерокосмічні системи. 
— Хто та як регулюватиме і контролюватиме діяльність цієї групи компаній – Мінстратегпром чи Кабмін? 
Щодо майбутнього об’єднання з умовною назвою «Оборонні системи України», то функції власника здійснюватиме Кабмін, а регулятора – Мінстратегпром. Розподіл цих функцій є дуже важливим з огляду на стандарти корпоративного управління та створення доброчесної конкуренції на ринку озброєнь, військової та спеціальної техніки.
— Із законопроєкту незрозуміло, скільки саме акціонерних товариств зрештою створять на базі Укроборонпрому, там немає згадки про аерокомічний холдинг. Його створять за повною аналогією до «Оборонних систем» чи будуть відмінності?
Законопроєкт не визначає який структурний вигляд матиме модель нового об’єднання. На це питання відповідає стратегія розвитку ОПК, а також низка державних цільових програм, які будуть схвалені після ухвалення стратегії розвитку ОПК.
Наразі ми маємо декілька пропозицій, які надаватимуться на затвердження Наглядовій раді Концерну. Проте остаточно структура оновленої державної оборонної компанії буде ухвалена після затвердження стратегії цієї компанії. Проте наразі, на наш погляд, оптимальною є модель АТ-АТ-ТОВ. Тобто, це керівна компанія (акціонерне товариство), яка володіє 100% корпоративних прав галузевого об’єднання (акціонерне товариство), яке у свою чергу є власником 100% прав власності на підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю), що входять до складу цього об’єднання.
Ми передбачаємо, що аерокосмічну група компаній буде створено за таким же самим принципом. Це є базовою рекомендацією Кабінету міністрів. Проте у випадку з цим об’єднанням, вирішальне слово матиме Мінстратегпром – власник космічних підприємств.
Важливо зазначити, що ми не будемо створювати саме холдинги через недосконалість законодавства відносно державних холдингових компаній. Ми будемо створювати організаційну структуру на базі закону про акціонерні товариства.

 — Які підприємства на 100% туди увійдуть?
У нові об’єднання оборонних підприємств однозначно увійдуть ті, підприємства, які й наразі є ключовими: «Зоря»-«Машпроект», завод ім. В.О. Малишева, ХКБМ, «Іскра», КБ «Луч» тощо.
 — Ексміністр інфраструктури Владислав Криклій, судячи з пояснень президента Зеленського, позбувся посади через зокрема відсутність прогресу у створенні національної авіакомпанії. Укроборонпром взагалі впливає якось на цей процес?
Ми дуже зацікавлені у тому, щоб була створена національна авіакомпанія, і щоб в цій авіакомпанії були літаки Антонов. 
— Які джерела фінансування?
Найближчим часом ви про це дізнаєтеся. Наш інтерес у реалізації цього проєкту полягає в тому, щоб українці всередині країни та закордон літали нашими чудовими літаками сімейства Антонов. 
— Днями зацікавлення щодо розвитку авіагалузі зазначив Укрексімбанк. Ви з ними спілкувалися?
Ми не просто спілкувалися. Укрексімбанк вже профінансував виробництво трьох літаків АН-178 для української армії. 
— Скільки може коштувати проєкт із запуску державної авіакомпанії? 
Незабаром все дізнаєтеся. Нам би теж хотілось пошвидше: щоб ця авіакомпанія використовувала літаки Антонов, тому що у нас дуже класні літаки. І я переконаний, що українці оцінять їх по-справжньому. 
— Лише українців може бути замало. Хто ще може їх потенційно купуватиме, і також питання, як їх обслуговувати за кордоном?
Зараз ми активно ведемо переговори щодо цього. Питання будівництва літаків Антонов супроводжується проєктом створення регіональних сервісних центрів. Після підписання контракту на будівництво літаків Ан-178 для збройних сил та викатки першого фюзеляжу (на пресконференція президента у травні, – Ред.), інтерес наших міжнародних партнерів до співпраці в авіаційній галузі стрімко зростає.
Корпоратизація дозволить нам відкрити можливості ефективної реалізації спільних проєктів з партнерами з інших країн. 
— А як щодо добудови Мрії-2? Восени про таку можливість заявив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, у травні – ви. Хто може профінансувати цей проєкт? 
Ми ведемо переговори щодо добудови з потенційними інвесторами. Як тільки будуть результати цих переговорів, викладені на папері, дійдемо згоди, і зможемо говорити, що в нас є достатньо ресурсів для реалізації цього проєкту, обов’язково про це повідомимо. Чи хотів би як громадянин та керівник Укроборонпрому це зробити? Безумовно.

Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Telegram: только важное

Що буде з «Мотор Січчю»

— Після санкцій РНБО та повного арешту акцій та активів Мотор Січі, Укроборонпром запропонував перебрати активи компанії на себе. Навіщо та як відреагували на вашу пропозицію? 

Мотор Січ є стратегічним підприємством, одним із базових підприємств авіабудування й взагалі машинобудівної галузі України. Наскільки мені відомо, зараз тривають відповідні процедури на рівні АРМА, щоб визначити, хто буде управляти цими активами. 
Також знаю про окремі думки, що через те, що Укроборонпром знаходиться у санкційному списку Російської Федерації, активи Мотор Січі наче недоцільно передавати нам в управління тощо.
— А до чого тут Росія – ми ж з нею не торгуємо, хіба ні?
Наскільки я знаю з відкритих джерел, Мотор Січ має певні проєкти з РФ. Мені невідомі деталі, але знаю, що така співпраця на Мотор Січі є. 
Підприємство має величезні перспективи для реалізації тих завдань, які ставить президент для розвитку авіаційної галузі, і для зовнішнього ринку, тому що Мотор Січ є унікальним підприємством.
— Уявімо, активи Мотор Січ таки перейдуть Укроборонпрому. Чи задовільнить вас нинішній менеджмент?
Перше, що ми зробимо – проведемо аудит та аналіз, щоб зрозуміти, що відбувається на підприємстві. Далі – розробка та реалізація програми розвитку підприємства у контексті стратегічних рішень розвитку авіаційної галузі, яку приймають на вищому рівні. 
— З паном Богуслаєвим ви зараз спілкуєтесь?
 Так. Я зустрічався з ним двічі за останній місяць. Ми обговорюємо реалізацію окремих зовнішньоекономічних контрактів і взаємодії наших підприємств з ПАТ Мотор Січ. 

— А як він ставиться до ідеї передачі активів компанії Укроборонпрому?
Ми з ним цю ідею не обговорювали.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Случайные новости

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь

Свежие новости