Суббота, 27 февраля, 2021

Трубопровід Медведчука — Як стратегічний трубопровід опинився під

Должен знать

Трубопровід Медведчука — Як стратегічний трубопровід опинився під

НАБУ й СБУ взялися за розслідування оборудки, яка дозволила стратегічному нафтогону опинитися в приватних руках. Причому, в руках, афільованих з росіянами, а точніше – Кремлем. Але чи вдасться повернути «трубу» державі?

Літо 2018-го, Закарпаття, село Дубриничі. Десятки переповнених пальним бензовозів. Тут стоїть стратегічна нафтобаза. Сотні тонн пального звідси розвозять по всій Україні: і на великі мережі, і на нелегальні заправки.

Ще одна база — на Рівненщині. Величезні резервуари із пальним та незмінна черга автівок. Все це – складові стратегічної системи постачання дизелю нафтопродуктопроводом Самара — Західний напрямок. 

З нафтобаз на Закарпатті та Рівненщині сотні тонн пального розвозять по всій Україні

Він іде з Росії через Білорусь до Західної України і далі у Європу. Мав би належати Україні. Але, завдяки карколомній схемі, трубопровід опинився у руках компаній, пов’язаних із кумом Путіна та головним провідником «русского мира» в Україні Віктором Медведчуком.

«Ми знаходимось у лігві Медведчука, це нафтоперевальна база смт Смига», — каже на відео екс-народний депутат, громадський діяч Ігор Луценко.

Громадський діяч Ігор Луценко розповідає, як «труба» використовується для контрабанди /фото УНІАН Олександр Синиця

За його словами, «труба» була віддана у користування для контрабанди. І це – лише частина паливної імперії з мільярдними прибутками.

«Це просто управителі «Роснєфті». Реально там працюють росіяни», — каже Луценко.

Путін з «барського плеча» подарував куму багаті нафтові родовища у Сибіру. На додачу – власний переробний завод у Ростовській області. І мережу заправок в Україні.

«Так виглядає економічне підґрунтя російського реваншу», — каже Ігор Луценко «Грошам».

І весь цей бізнес зв’язує до купи саме трубопровід. «З 7 млн 6 імпорт, 1 млн через  цей трубопровід», — розповів «Грошам» директор компанії EXPRO Consulting Генадій Кобаль.

Щорічно мільйон тонн і без того дешевої російської солярки за копійки переганяють власним нафтогоном, а українцям продають за європейськими цінами.

Пальне не лише продають через власні заправки, а й перепродають іншим мережам. За словами Генадія Кобаля, ціни – 10-15 доларів за тонну. 10 мільйонів доларів на рік. І це лише на одному тільки перепродажу дизелю! Скільки ж взагалі Віктор Медведчук заробляє на цій трубі, годі й уявити. Тим паче ще й не платить податки – закидає екс-нардеп Ігор Луценко: «30 відсотків йшло контрабандою. Мало бути транзитом, але реально збувалося в Україні. Уявляєте, які це гроші?».

Ці кошти могли б наповнювати бюджет, тобто наші кишені. Піти на дороги, школи, боротьбу із коронавірусом… Але натомість роками годує Кремль та антиукраїнську діяльність його союзників з ОПЗЖ.

Нарешті за цю масштабну оборудку, подробиці якої «Гроші» одними з перших викрили ще кілька років тому, взялися правоохоронці. Вже офіційно стверджують: надважливу трубу приватизували незаконно. І ми знайшли неочікувані подробиці скандальної історії.

Березень 2015 року. Кремль та пов’язані із ним фірми вже десятиліття судяться, аби відібрати в України цю трубу. Служителі Феміди все ж визнають: нафтогін таки є державною власністю. Але ділки Медведчука зупинятися не збиралися. І знову почали судитися – через «нові обставини». Що за обставини?

…Місто Кам’янське на Дніпропетровщині. Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу. Його фахівці мали б розвивати нашу промисловість. Але… допомогли державу обікрасти, закидають правоохоронці. У цих стінах у 2017 році народився унікальний документ — експертний висновок тодішньої заступниці директора Голубчик.

Ігор Луценко розповідає «Грошам», як оббивав всі пороги, аби побачити той документ. «Але його дуже сильно оберігали», — каже він.

Ба більше, той «висновок експерта» і дотепер таємниця за сімома замками. Але «Грошам» вдалося дізнатися подробиці. Згідно з цим папірцем, виявляється, в Україні з’явився… новий трубопровід! Що це? Невже прорив нашої економіки? Хтось зумів звести ще одну магістраль? Насправді ні. Просто-напросто експертка написала: сучасна труба і радянська труба – це зовсім різні речі!

Річ у тім, що, за законом, всі колишні радянські нафтогони автоматично перейшли у власність України. А закон про приватизацію суворо забороняє віддавати магістральні нафтогони. Але ж кремлівським ділкам дуже хотілося прибрати їх до рук. Тож експерти написали, мовляв, нові власники час від часу трубу ремонтували і нібито настільки її «змінили», що це тепер – новий об’єкт!

«Але ж це – очевидний нонсенс!», — обурюється Ігор Луценко.  

Так вважають і слідчі – й нині закидають складання завідомо неправдивого висновку експерта та зловживання владою.

Але суддя господарського суду Рівненської області Ярослава Гудзенко прийняла цю нісенітницю за щиру правду. І таки віддала трубу структурам Медведчука. Відтак правоохоронці підозрюють: експерт діяв саме в інтересах Медведчука. Та найцікавіше – як саме кремлівські ділки «добудовували» нафтогін.

У 2018 році закарпатські активісти викрили неймовірну крадіжку: серед лісу — десятки викопаних труб. Їх вирізали та продавали на метал.

«На «чорному ринку» метр труби оцінюється приблизно у 1 тис гривень. А якщо її беруть на металобрухт, як цю – 630-700 грн за метр», — розповів «Грошам» закарпатський активіст Павло Павлов.

Закарпатський активість Павло Павлов демонструє серед лісу десятки викопаних труб, які вирізали для продажу на метал

Це частина трубопроводу Медведчука, якою колись гнали дизель у Європу. Нині Кремлю вона вже не потрібна. Тож заходилися нищити – аби не дісталася Україні. «Під розпил» пішли навіть деякі нафтобази.

«Одна б/ушна бочка — приблизно 100 тисяч гривень. То спеціальний сплав, який витримує високий тиск», — розповідає «Грошам» громадський активіст Михайло Кончі.

Фактично це економічна диверсія. Експерти допускають: Росія боїться, що Україна колись зможе відновити поставки дизелю до Європи і заробляти на цьому. Відтак трубопровід просто знищили.

«У них же логіка злочинців, вони не можуть щось створювати, тому крадуть все, що можна», — каже Ігор Луценко.

Нищити українську нафтову галузь для Кремля вже традиція, а точніше – стратегічне завдання. Ще до війни росіяни викупили Лисичанський та Одеський нафтопереробні заводи. І… закрили їх, аби ті не складали конкуренції російському імпорту. 

Якщо вже нинішні правоохоронці таки доведуть свідомий обман суду,  виходить, Медведчук захопив трубопровід незаконно. Відтак можна буде спробувати повернути його державі. І всі мільярди прибутків врешті збагатять саме державну скарбницю. А бізнес-імперія кума Путіна перестане отримувати незаслужені надприбутки.

«Всі мають бути у рівних умовах. А фірми Медведчука діють не ринково», — каже Генадій Кобаль.

На ринку пального врешті буде чесна конкуренція. Щоправда, експерти побоюються, що Кремль може завдати удару у відповідь. І просто перекрити трубу, як уже робив кілька років тому. Утім, фахівці заспокоюють, що очікувати нестачі пального не варто. «Україна має феноменальні можливості замістити поставки», — вважає Генадій Кобаль.

Посилюються й українські виробники дизелю. Вже зараз можуть закрити значну частку потреб. Відтак і росту цін не очікують.

Плюс, урізання дешевого російського імпорту тільки допоможе наростити власне виробництво. А це і енергонезалежність, і нові робочі місця та нові доходи бюджету. 

Та шлях до відновлення справедливості обіцяє бути довгим і не простим. Попереду – місяці, а то і роки слідства. В результаті якого — аби лишень українські суди знову не стали на бік кремлівських грошей.

Андрій Засаднюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Случайные новости

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь

Свежие новости