Воскресенье, 18 апреля, 2021

Сергій Цівкач — інтерв’ю із виконавчим директором Офісу із

Должен знать

Сергій Цівкач — інтерв’ю із виконавчим директором Офісу із

Виконавчий директор Офісу із залучення інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач в інтерв’ю УНІАН розповів про те, як Україна буде залучати іноземні інвестиції і як буде працювати ухвалений Верховною Радою закон про «інвестиційних нянь».

Виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач очолює урядовий Офіс із залучення та підтримки інвестицій з липня 2020 року. Раніше він був головою правління організації, яка працює з державними та діловими інституціями України, ООН, Світовим банком, — CASES International та був радником голови уряду.

В інтерв’ю УНІАН він розповів про те, як Україна буде вибудовувати роботу з залучення іноземних інвестицій, а також розказав, як діятиме ухвалений Верховною Радою закон про «інвестиційних нянь». 

Чим займається ваш офіс із залучення іноземних інвестицій? Яким чином він працює?

Офіс із залучення інвестицій UkraineInvest є урядовими офісом, який відповідає за залучення та підтримку іноземних інвестицій в Україні. Але ми не трактуємо це поняття буквально, тобто, ми не займаємося лише контактами з іноземними інвесторами.

Інвестор — іноземний або український — людина, компанія з капіталом, які досягли певного успіху в своїй підприємницькій діяльності. У них є зайвий або оперативний капітал для того, щоб його інвестувати в своїй країні або в іншій і, відповідно, отримати прибуток за це.

UkraineInvest – це та установа, яка постійно сканує, що відбувається в країні, де є переваги, які можна  презентувати, щоб інвестор міг зайти в Україну. Де є ще недопрацювання, які ми можемо вдосконалити разом і допомогти інвестору ухвалити рішення на користь України.

Наше головне завдання – добробут людей шляхом розвитку економіки. Тобто, мета – не допомога іноземним інвесторам, а розвиток української економіки шляхом підтримки іноземного інвестора.

На що іноземні інвестори звертають увагу в першу чергу?

Ключовим показником для іноземного інвестора є те, як працює місцевий бізнес, міжнародні компанії в нашій країні. Дуже важливо продемонструвати успішний вітчизняний досвід, щоб залучити інвестиції.

Яких результатів щодо залучення іноземних інвестицій  вашому офісу вдалося досягти у 2020 році?

Нам у 2020 році вдалося залучити та розблокувати прямих іноземних інвестицій на суму 638 мільйонів доларів. Також вирішили понад сорок системних питань інвесторів в Україні, які були дуже важливими, оскільки саме вони унеможливлювали подальшу діяльність деяких компаній в Україні. Лише за два місяця поточного року UkraineInvest допоміг розблокувати більше ніж 180 мільйонів євро інвестицій.

Чи змінилися пріоритети у іноземних інвесторів у зв’язку з коронакризою?

Минулий рік  – це зміна всіх шаблонів, усіх економічних процесів, зміна того, як, куди і чому інвестувати. У 2020 році навіть не завжди економіка була ключовою при ухваленні рішень. Нам потрібно було відповідати на виклики і вдосконалюватися. Сьогодні ми працюємо над концепцією індустріальної релокації. Саме пандемія актуалізувала питання перенесення певної кількості виробничих потужностей з Азії ближче до ЄС. Наведу декілька цифр: обсяг імпорту товарів з Азії до країн ЄС у 2019 році склав 1,2 трильйона доларів США. До того ж,  ЄС витрачає на  логістику близько 71 млрд доларів США щороку, а терміни доставки становлять щонайменше на 27-47 днів. Релокація виробництв, у тому числі,  до України, зменшить витрати ЄС і суттєво скоротить терміни доставки. Україна повинна претендувати на статус європейського промислового та виробничого хабу.

Ви на посаді виконавчого директора UkraineInvest лише півроку. Яких результатів встигли досягти за цей короткий час?

Одним із своїх досягнень я вважаю вдосконалення інвестиційної функції UkraineInvest, а саме: розвиток наших аналітичних підрозділів та введення спеціалізації. Тобто, у нас тепер інвестиційні менеджери відповідають за конкретні сектори економіки — сільське господарство, енергетику, охорону здоров’я, туризм тощо.

«Інвестиційні радники на громадських засадах піаритимуть Україну», — Сергій Цівкач / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Ще одним досягненням є розвиток нашої міжнародної мережі, основна мета якої, щоб інвестори в усіх куточках світу знали про можливості України. Ми це робимо різними шляхами, в тому числі, через співпрацю з Міністерством закордонних справ, посольствами, українськими діаспорами та бізнес-асоціаціями в цільових країнах світу. Ми поставили собі за мету до кінця 2021 року мати до сімдесяти представників по всьому світу. Такі інвестиційні радники на громадських засадах піаритимуть Україну та її інвестиційні можливості.

Що не вдалося реалізувати у кризовому 2020 році? З яких причин?

Хотілося би більше просувати Україну, але, на жаль, минулого року це було непросто. Ми почали більше спілкуватися онлайн, але менше стали зустрічатися офлайн.

З одного боку, це зручно, бо можна за одну годину побувати і в Мюнхені, і в Нью-Йорку, і Брюсселі. Але з іншого боку — губиться контакт з людьми, бо на офлайн-зустрічах більш довго доводиться переконувати інвесторів вкладати в Україну. Також хотілося би мати більше змін в регуляторній політиці, щоб відкривалися інвестиційні вікна в економіці.

Ми дуже часто вживаємо термін «іноземні інвестиції», але яка користь звичайним українцям від них?

Чим більше інвестицій заходитимуть в Україну, тим більш швидкою та динамічною буде економічна конкуренція. А якщо розвивається конкуренція, то починається розвиток інноваційного напрямку, знижується вартість товарів і послуг.

Крім того, чим більше інвестицій, компаній працюватимуть в Україні, тим більшою буде конкуренція за робочу силу. Роботодавці конкуруватимуть за українських спеціалістів, підвищуючи їм зарплату.

Чому, наприклад, у Франції чи Німеччині високі заробітні плати — бо там багато інвестицій, багато підприємців і кожен хоче залучити до себе працівника. При цьому деякі товари стають дешевшими.

Отже, інвестиції – це вищі заробітні плати, якісніші товари та послуги за нижчою ціною, а також це податки, які сплачуються в державні та місцеві бюджети, які витрачаються центральними та місцевими органами влади на різні соціальні потреби.

Чи кожен інвестор може звернутися до вашого офісу, щоб отримати консультації? Або спочатку треба інвестувати певну мінімальну суму?

Ми працюємо, як з тими, хто хоче інвестувати, так і з тими, хто шукає інвестування. Для нас немає різниці, чи це маленька інвестиція у 50 чи 100 тисяч доларів, чи це велика – 100 мільйонів доларів  і більше. Для нас головне – імідж держави.

Сергій Цівкач: «Дуже багато звертаються людей, щоб отримати кредит» / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Якщо до нас приходить український підприємець, який хоче залучити інвестиції, ми його уважно вислуховуємо та робимо попередню оцінку  проекту, а після цього радимо до кого звернутися або використовуємо свою базу даних, аби розповсюдити інформацію про його інвестиційний проект.

Дуже багато звертаються людей, щоб отримати кредит. Але ми не є установою, яка цим займається. Ми допомагаємо залучити інвестиції.

Нещодавно ви підписали меморандум про співпрацю з Фондом державного майна. Про що йде мова?

Так, ми співпрацюємо з Фондом державного майна. Він готує об’єкти на  приватизацію. Зараз — це маленька приватизація, але маємо надію, що скоро буде розблокований продаж об’єктів великої приватизації. Завдання Фонду — підготувати об’єкт для аукціону, а наше завдання – зробити рекламу об’єкту, аби його початкова вартість зросла якомога більше. Взагалі ми працюємо зі всіма державними органами — з Міністерством енергетики, Міністерством сільського господарства, Міністерством економіки, Міністерством інфраструктури. Ми збираємо інформацію про інвестиційні можливості та передаємо її інвесторам.

До вас частіше звертаються з бажанням інвестувати, чи ті, хто шукає інвестиції?

Вісімдесят відсотків нашої роботи – поєднання українських підприємств, які шукають інвестиції та іноземних інвесторів за кордоном, які шукають, куди вкласти інвестиції. Знайомимо іноземного інвестора з місцевим бізнесом, місцевою владою, аби вони разом могли співпрацювати.

Чим ви ще займаєтеся окрім цього?

Ми також проводимо заходи, популяризуємо, розвиваємо культуру сприйняття інвестицій як необхідного компоненту для розвитку держави, особливо в регіонах України. Зараз розроблюємо великий проект. Планується ціла низка заходів по всіх регіонах України. Також готуємо навчальну програму, яка буде складатися із серії відео лекцій та завдань і з системою моніторингу для представників місцевої влади, які займаються інвестиціями.

Це робиться для того, щоб місцеві органи влади на всіх рівнях зрозуміли психологію інвесторів. Без цього розуміння ми не зможемо покращити інвестиційний клімат.

Що заважає кардинально покращити інвестиційний клімат в Україні?

Повільність заважає. Хочеться, щоб все рухалося скоріше. Якщо ми говоримо про земельну реформу, то треба, щоб вона діяла як можна швидше. А коли ми говоримо про реформи інших галузей економіки, то там теж не вистачає швидкості.

«Зараз в Раді на розгляді є багато важливих законопроектів», — Сергій Цівкач / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Також не вистачає більш активної роботи щодо покращення іміджу України. Дуже важливо займатися популяризацією успішних кейсів, які дійсно відбуваються. І ми цим займаємося. І, звичайно, прискорити прийняття рішень парламентом щодо ключових реформ. Зараз в Раді на розгляді є багато важливих законопроектів. Хотілося би, щоб вони були прийнятті найближчим часом.

Які реформи, окрім земельної, потрібні для покращення інвестиційного клімату в Україні?

Наприклад, реформа антимонопольної системи. Вона дуже важлива. Я, до речі, був одним із розробників відповідного законопроекту. Ми розробили понад сорок нових правових інститутів для вдосконалення системи антимонопольного права та правил його застосування. Монополія, корупція і суди – це топ трьох  питань, які інвестори підіймають при входженні в Україну. Зараз президент ініціював судову реформу. Маємо надію, що саме це стане пришвидшенням темпу, якого так не вистачає для більш активного залучення інвестицій.

Отже, держава має проводити ефективні реформи, щоб покращити інвестиційний клімат. А що мають робити українські підприємці?

Інвестиції – це також кропітка праця бізнесу. Він має бути готовий до роботи з інвестором. А це — чесна сплата податків, а не їх оптимізація шляхом створення 100 чи 150 ФОПів. У такі компанії інвестор не буде вкладати, особливо іноземний. Також український бізнес має навчитися якісно готувати свої інвестиційні проекти на рівні аналітичних матеріалів.

Як зміниться формат вашої роботи після того, як Верховна Рада ухвалила закон про «інвестиційну няню», а  уряд призначив вас здійснювати супровід інвесторів зі значним інвестиціями?

Цей закон про відповідальність бізнесу і держави. Вона буде фіксуватися угодою між урядом, місцевою владою й інвестором. Держава нарешті дасть стимул підтримки, аби заходили інвестиції. Тобто, це початок довгострокового планування.

«Інвестиційні няні» – це менеджери, які закріплюються за інвестором на рівні консультаційних послуг, або ознайомлення з місцевою та центральною владою та іншими процесами – дозвільною системою тощо.  Ми в такому режимі працюємо з 2016 року.

В ухваленому законі йде мова про державну підтримку та обов’язок UkraineInvest надати консультаційну допомогу всім, хто буде звертатися відповідно до цього закону. Тобто, ми будемо в ролі медіатора між урядом і інвестором.

Сергій Цівкач розповів, на яку підтримку від держави зможуть претендувати українські інвестори / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Ми також ще більше будемо працювати з українськими інвесторами, бо, відповідно до закону, вони зможуть претендувати на державну підтримку, як і іноземні інвестори. А зараз найважливіше питання – підзаконні акти.

На яку державну підтримку зможуть розраховувати інвестори?

Це – звільнення від сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств, скасування ввізного мита на нове обладнання, надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування на пільгових умовах. Передбачені також побудова суміжної інфраструктури за державні кошти та сприяння держави у під’єднанні до комунікацій. Загальний обсяг державної підтримки складатиме до 30 відсотків від суми інвестиційного проекту.

Теоретично все звучить дуже гарно, проте як ви будете вирішувати прикладні проблеми, з якими стикається щодня бізнес: податковий тиск силових органів, конфіскація майна та інші не дуже привабливі речі, враховуючи те, що у вас немає фактично повноважень для цього?

Ми цими питаннями вже активно займаємося. У нашій роботі таких зараз знаходиться 55 справ. Це проблеми, які виникають на середньому та інших рівнях.

У нас дійсно немає функцій виконавчого органу центральної влади. Все, що ми можемо робити, — це переконувати посадовців у правильних рішеннях на різних щаблях влади, в основному — це середній рівень.

В першу чергу, ми аналізуємо звернення, але не завжди правда на стороні підприємців. У нас є юридичний підрозділ, який займається цими питаннями. Якщо зрозуміло, що проблема на стороні державного органу, то аргументовано прописуємо позицію, звертаємося до цього державного органу з пропозицією провести зустріч, перемовини за нашої участі.

Як правило, дуже гарна реакція на наші звернення, бо ми вже маємо імідж та репутацію, можливість експертно донести свою позицію.

Було відновлено Комісію під головуванням прем’єр-міністра щодо захисту бізнесу та вдосконалення інвестиційного клімату. Наш орган є секретаріатом цієї комісії. Плануємо вже в березні провести перше засідання, на яке будуть винесені системні питання покращення інвестиційного клімату.

Чи є у вас можливість пропонувати законодавчі зміни?

Ми не є суб’єктом законодавчої ініціативи, але ми є своєрідним «вухом» інвесторів, вони до нас звертаються. І якщо ми чуємо про якісь проблеми системного характеру, то зі своїм юридичним підрозділом напрацьовуємо пропозиції щодо регуляторної зміни або законодавчого акту. Далі звертаємося до Кабінету міністрів, оскільки він є суб’єктом законодавчої ініціативи. Уряд оцінює наші пропозиції, як правило, позитивно. Потім це питання виноситься на розгляд Верховної Ради.

Чи зможе «інвестиційна няня» допомогти інвестору, якщо він потрапив у судову справу?

Ми не маємо можливості впливати на жодну інстанцію судової системи. Це — не наш мандат. Якщо є питання до діяльності певних представників судової системи, то є правоохоронні органи, до яких треба звертатися.

Ми можемо і втручаємося у випадках, коли справа пройшла всі судові інстанції і у інвестора залишається одна можливість звернутися в інвестиційний арбітраж. Це достатньо коштовна історія як для держави, так і для інвестора. Мільйони доларів може коштувати тільки супровід такої справи. Як правило, і інвестор, і держава не зацікавлені у цьому процесі.

Чи не обмежить ухвалений закон можливості малого та середнього бізнесу у порівнянні з великими гравцями ринку. Особливо враховуючи те, що відповідно до документу мінімальна сума інвестицій має складати 20 мільйонів євро?

«Україні потрібно розвивати підприємства», — Сергій Цівкач / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

У законі не сказано, що 20 мільйонів євро мають бути профінансовані однією особою чи однією фірмою. Ця сума має бути інвестована в проект з реалізацією протягом 5 років, тобто, це мінімально 4 мільйони євро в рік. Є ще можливість створювати консорціуми. Наприклад, чотири підприємця можуть об’єднатися, тоді необхідно буде лише 1 мільйон євро в рік від кожного з них. Є ще можливість співпраці між Україною та світом, до проекту можна залучати іноземців, тоді мінімальний поріг інвестиції  для них може бути меншим навіть 1 мільйона євро (700-800 тисяч євро). Не у всіх підприємців, але у більшості такі активи є.

Які сфери найбільш перспективні для інвестування в Україні?

Це — виробництво і агропереробка. Ці галузі мають велику перспективу. Ми вже зараз годуємо понад 140 мільйонів людей в світі. Україні потрібно розвивати підприємства, аби виробляти продукти з високою доданою вартістю. Для нас це пріоритет. Не менш важливою є галузь IT. Також треба розвивати внутрішній туризм, кошти від якого залишаються в країні. Людям треба надати гарний логістичний маршрут, щоб у них була змога подорожувати нашою прекрасною Україною.

Богдан Слуцький

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Случайные новости

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь

Свежие новости