Среда, 14 апреля, 2021

як платне ТБ витягує вітчизняний телепродукт на міжнародний рівень

Должен знать

як платне ТБ витягує вітчизняний телепродукт на міжнародний рівень

За останні роки ринок платного телебачення в Україні зазнав значних трансформацій та, попри кризові явища 2020 року, здобув більше прихильників серед вітчизняних глядачів. УНІАН з’ясував, як підвищення плати за ТБ-послуги відображається на якості ефірного наповнення й різноманітності контенту, та у якому напрямку рухатиметься ринок Pay TV в Україні у найближчій перспективі.

Попит на якісне телебачення у глядачів стабільно зростає – особливо на фоні пандемії, коли українці почали проводити значно більше часу вдома, за екранами телевізорів.

Згідно з галузевим звітом міжнародної компанії Global Audience and Content Evolution у 2020 році, в окремих європейських країнах ТБ-дивлення у цей період зросло від кількох десятків хвилин до годин на добу. А в Італії – склало у середньому 6 годин 13 хвилин на добу (це на 2 години більше у порівнянні з 2018 роком). В Україні ж середній час добового телеперегляду під час весняного локдауну зріс майже на годину в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.

Причина такої популярності телебачення серед населення очевидна – під час локдауну телебачення стало чи не єдиним джерелом розваг. Але, як і за все хороше, за якісний телеконтент треба платити.

Згідно з дослідженням аналітиків Digital TV Research, у 2020 році кількість абонентів платного телебачення (Pay TV) у світі перевищила 1 мільярд. Українська статистика відповідає світовим трендам. Відповідно до даних медіагрупи 1+1 media, станом на кінець січня 2021 року, ринок платного телебачення в Україні збільшився приблизно на 500−600 тисяч нових абонентів, які перейшли з відкритого супутника, і на кінець року охопив близько 5,2 мільйонів домогосподарств.

І хоча реальність дещо не виправдала очікування провайдерів та медіагруп, які розраховували на швидшу конверсію абонентів безкоштовного типу прийому в платний сегмент, загалом, цифри свідчать про підвищення запиту на високоякісну картинку, унікальність та різноманітність телепродукту серед глядачів.

Плата за якісне наповнення

За останні два роки ринок платного телебачення в Україні пережив кілька ключових трансформацій, спрямованих на його реанімацію: з 1 вересня 2018 року відбулося довгоочікуване вимкнення ефірного аналогового ТБ, а з початку минулого року – кодування сигналу на супутнику та запуск HD-версій телеканалів. Все це стимулювало підвищення якості зображення та створення більшої кількості вітчизняного телепродукту, здатного конкурувати та європейському та міжнародному ринках. І, як наслідок, глядачі отримали додаткове якісне та преміальне наповнення.

Разом з покращенням якості, зростала також і ціна на ТБ-послуги. У результаті кодування супутникового сигналу у 2020 році вартість прав на канали 1+1 media зросла на 30%, що вплинуло на розмір плати, яку провайдери встановлюють для своїх абонентів. Підвищення стосувалося усіх провайдерів кабельного телебачення, ОТТ-платформ (інтернет-телебачення) або DTH-платформ (платне супутникове мовлення).

Щорічне зростання вартості каналів, що розпочалось у 2017 році, зумовлене рядом причин: як економічних − зростання вартості купівлі валютного контенту для телеканалів, так і виробничих – збільшення контенту власного виробництва та, відповідно, його собівартості. Також до причин можна віднести мовлення каналів в HD-якості, яку розпочали більшість медіагруп, що потребує більших витрат на обслуговування ефіру, але забезпечує високу якість трансляції для глядачів.

Наразі мінімальна вартість пакету за телебачення для абонентів встановлена на рівні 99 гривень на місяць, проте, за оцінками експертів, – й надалі органічно зростатиме. І хоча частина абонентів негативно ставиться до будь-якого здорожчання отримуваних послуг, директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення медіагрупи 1+1 media Андрій Мальчевський стверджує, що ціна на ТБ-послуги в Україні значно нижча, ніж у європейських країнах, при тому, що якість – на рівні або навіть вища.

Розширення телемережі – процес тривалий, але відкриває нові можливості / фото: ua.depositphotos.com

«Всупереч заявам про те, що люди менше дивляться телевізор, цінність телебачення зростає. Це світовий тренд. Тим часом, наразі серед країн Східної та Західної Європи ARPU (рівень середнього доходу з абонента) в Україні є чи не найдешевшим: близько 4 доларів. І, на нашу думку, ми дуже себе недооцінюємо. Взяти бодай найближчі за ARPU до нас ринки Грузії чи Казахстану (5,3 і 5,5 відповідно), Киргизстан (6,6), Литва (8,5), Вірменія та Азербайджан – 5,7 і 5,9 доларів відповідно. Якщо порівняти і контентну, і технологічну складову – впевнений, що за якістю Україна не поступається цим ринкам, якщо не переганяє їх», − сказав Мальчевський.

З огляду на це, за словами експертів, вартість послуг платного телебачення в Україні вже цього року мала бути не меншою за 5-6 доларів (тобто, в середньому, 150 гривень), але поки що галузь стикається із масовим опором як суспільства, так і гравців ринку.

«Лише зараз ми почали бачити перші результати роботи, яка тривала роками: і абоненти, і самі провайдери починають розуміти, що телебачення не є безкоштовним додатком до інтернету чи якогось іншого виду послуг – і не може таким бути», − додав він.

Тим часом, альтернатива платному телебаченню досі існує. Глядачі можуть безкоштовно дивитись ефірно-цифрове телебачення у форматі DVB Т2 (32 канали, а в деяких містах, наприклад Київської або Одеської областей – до 50), що пропонують провайдери – «Зеонбуд» та Концерн РРТ. Однак, такий тип покриття є доволі нестабільним, оскільки охоплює не всю територію країни, а в окремих регіонах сигнал взагалі недоступний через рельєфність та віддаленість місцевості. При чому цифровий ефір значно програє в кількості телеканалів платному телебаченню, де глядач може отримати від 70 до 300 телеканалів, а також в цифровому ефірі немає розважальних HD-каналів на противагу платному телебаченню.

Тож для глядачів, які обирають якість картинки, різноманіття жанрів та кількість, платне телебачення залишається єдиною можливою альтернативою.

Щодо ефірного цифрового телебачення «Зеонбуд» та нереалізованих поки планів провайдера збільшити покриття, висловився на форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм» президент Володимир Зеленський: «Ця компанія не є державною, саме в їх руках увесь ефір країни. Я, до речі, вважаю, що це дуже небезпечно».

Результат здорожчанння

Розширення мережі Pay TV – процес тривалий, але відкриває нові можливості розвитку для провайдерів та медіагруп.

«Завдяки платному перегляду абоненти провайдера Triolan.TV продовжують отримувати якісний сервіс і збалансований набір телеканалів. А загалом, вибір провайдера зумовлений кількома факторами. Перш за все, це баланс між ціною і наповненням пакету. По-друге, простота у користуванні: легке підключення, прозорий тариф, зрозумілі правила використання та оплати підписки, комунікація з абонентами», − прокоментував здорожчання ТБ-пакетів директор Triolan.TV Володимир Олексієнко.

За його словами – підняття цін дає змогу провайдерам розширювати свої мережі мовлення, додаючи нові популярні канали. У той же час для медіагруп – це можливість створювати власний кінопродукт, що користуватиметься популярністю серед глядачів.

«Надходження на платформи за рахунок зростання кількості абонентів дозволило формувати нові шляхи співпраці, які вже у 2020 році, попри складну ситуацію через коронакризу, дозволили потрохи збільшувати кількість преміального продукту. Канали та ОТТ-платформи розпочали спільне виробництво, що вже приносить перші позитивні результати. Наразі найпопулярнішим форматом, в якому відбувається співпраця, є серіали. Та перші спроби вже продемонстрували, що надалі подібні зйомки не обмежуватимуться 1-2 форматами», − додав Мальчевський.

Розуміючи важливість питань розвитку та розбудови ринку й підвищення конкурентоспроможності національного продукту задля виходу на міжнародний ринок, медіагрупи та провайдери намагаються враховувати усі інтереси у цьому процесі. Адже попри фінансові труднощі й падіння платоспроможності населення, як виробники та власники контенту, так і постачальники прагнуть максимально покращити та спростити спосіб надання ТБ-послуг, розширити бібліотеку популярним українським та світовим преміальним продуктом та бути орієнтованими на кінцевого споживача – глядача.

Майбутнє – за синхронізацією

Загалом, як стверджують представники провайдерів та медіагруп, ринок платного телебачення, який мав тріумфально розвиватись та набирати обертів протягом 2020 року, зіштовхнувся з реаліями світової кризи, викликаної пандемією та політичними заявами. Ці фактори значно вплинули на очікувану швидкість переходу абонентів до лав прихильників платного мовлення, однак не зупинили процес його формування і не завдали фатальних збитків.

Світовим трендом стало поступове здорожчання телебачення

Генеральний директор телекомпанії «Регіон» Станіслав Ясиневич зазначає, що думка глядача з приводу того, платити чи не платити за контент, з часом повинна поступово змінитись в бік розуміння важливості споживати медіапродукт легально.

«Наразі вся проблема полягає в тому, що у свідомості громадян позиція, що телебачення має бути лише безкоштовним, все ще достатньо сильна. До того ж, часто така позиція аргументується наявністю безкоштовних каналів Т2 або супутника», – прокоментував Ясиневич.

Однак, в цілому, незважаючи на негативні фактори, кількість абонентів Pay TV все одно невпинно зростає, що доводить невідворотність остаточної трансформації українського телевізійного ринку.

Одним із динамічних трендів минулого року став розвиток ОТТ-платформ, які, за підрахунками групи 1+1 media, охоплюють 29% ринку платного телебачення, 20% з яких належать лише чотирьом гравцям. Кабельне телебачення все ж залишається найбільш розповсюдженим сервісом серед населення, але експерти прогнозують, що щороку кабель втрачатиме до 0,5 мільйонів абонентів.

Інтернет-платформи ж, навпаки, матимуть щорічний приріст абонентської бази на 0,5 мільйони, і вже у 2022 році вийдуть у лідери серед інших сегментів Pay TV. Якщо у 2019 році у «кабелі» було 3,6 миллиона абонентів і 0,9 миллиона абонентів в ОТТ, то на кінець 2022 року ці цифри будуть 2,3 і 2,5 миллиона відповідно.

Причиною такого стрімкого зростання популярності ОТТ-сервісів є їх зручність та інтервктивність. Це свідчить про те, що задля подальшого розвитку платне телебачення в Україні має бути максимально зрозумілим, доступним та якісним.

«Загалом тенденція така, що телебачення почали дивитися більше. На це вплинув ряд чинників – і локдаун, і період новорічних свят та й, зрештою, погодні умови», – зазначає директор одного з популярних ОТТ-сервісів SWEET.TV Олександр Резунов.

Тепер, як стверджують представники провайдерів та медіагруп, основною метою усіх учасників ринку є синхронізація їх діяльності та комунікації, яка призведе до удосконалення продукту у сегменті Pay TV в Україні та покращення конкурентоспроможності на національному та міжнародному рівнях. В результаті, українці отримають якісніший контент, а умови перегляду телебачення стануть максимально комфортними.

Надія Бурбела

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Случайные новости

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь

Свежие новости